Боротьба з контрабандою – дуже важлива задача для держави. Укрпошта повністю підтримує наміри знизити рівень нелегальних перевезень. Проте обраний інструмент навряд чи принесе результат: стягувати мито з посилок із Китаю, де середній чек за статистикою менше $10, вийде дорожче для держави.
На нашу думку, дана ініціатива досить суперечлива.
По-перше: ініціаторами змін до Податкового Кодексу не надано розрахунків очікуваного доходу до державного бюджету. Ми прогнозуємо, що нові надходження до бюджету будуть менші за витрати держави на адміністрування. Досвід країн, які пішли шляхом зменшення розміру безмитного ліміту, демонструє тенденцію зменшення доходів до державного бюджету.
Так, після скорочення безмитного ліміту з $200 до 22 євро у Білорусі, згідно даних регіональних митних служб, відбулось зменшення обсягів імпортних «дрібних пакетів» з планових 24 млн шт. до фактичних 12 млн шт.
Крім того, на цьому фоні у Білорусі спостерігається активізація «сірих» перевізників, що доставляють імпортні відправлення нелегальними каналами через Росію.
Механізмів обійти дане обмеження безліч, наприклад, оформити замовлення на близьких, чи скористатися за відповідну плату послугами юридичних осіб (на яких обмеження не розповсюджується).
При цьому зменшується конкуренція на ринку та створюються додаткові перешкоди для клієнтів. Ті, хто раніше обходив норми податкового законодавства, матимуть змогу робити це знову. Достатньо подивитися на великих імпортерів, які працюють як сотні або тисячі ФОПів.
По-друге: не визначені механізми стягування мита. Жодним чином не зрозуміло, як держава буде адмініструвати «четверту посилку»?
Міністерство фінансів виступало з ініціативою створення бази отримувачів, яка повинна працювати в онлайн-режимі та об’єднувати усіх гравців логістичного ринку. Якщо дві посилки прийдуть одночасно Укрпоштою, а дві – іншим оператором – з якої рахувати мито? Яким чином збирати персональні дані (ІНН) із зарубіжних майданчиків, як даний реєстр повинен працювати у некомп’ютеризованих офісах сільської місцевості?
Відповідей на ці та інші питання немає. Тому цілком зрозуміло, що учасники ринку і Європейська бізнес асоціація розкритикували законопроект. Натомість, протягнути дану ініціативу вирішили без обговорень в один день внесенням змін у Податковий Кодекс.
Виконання вимог закону потребуватиме від держави створення та підтримки захищеної ІТ-системи для зберігання даних, впровадження системи реєстраційних номерів для нерегулярних імпортерів, контролю стандартів якості процедур митного оформлення та ін. Оператори мають понести витрати на збір, аналіз та перевірку даних для імпорту, затрати для оформлення митних декларацій, впровадження системи реєстраційних номерів для нерегулярних імпортерів та ін. За нашими підрахунками загальні витрати тільки на ІТ становитимуть більше 150 млн грн.
І по-третє: кінцевий споживач послуги отримає значне збільшення часу очікування відправлень та збільшення тарифів, якими оператори компенсуватимуть понесені фінансові витрати.
Оскільки суттєво зросте кількість відправлень для оформлення, пропорційно зросте час, необхідний для цього, кількість митних інспекторів, кількість співробітників Укрпошти або інших операторів, необхідних для супроводу цих відправлень та ін.
Клієнт не радий буде відстояти в черзі і дізнатися, що для того, щоб отримати посилку за $5, (наприклад з AliExpress), необхідно піти і заплатити мито у розмірі $1. І це за умови, що єдина державна база на зависне, як це щороку відбувається з системою електронного декларування. При цьому замовлений товар на внутрішньому ринку у посередників буде коштувати набагато дорожче. І кому це вигідно?
Автор — Ігор Смілянський, в. о. генерального директора «Укрпошти»